Міра вогню в кожного є своя,
В кожного є міра тепла,
Але ж тепло для всіх.
Я відчував як недосяжна ти
До тебе так, як до зірок, і ти одна із них!
Сьогодні нас двоє! Нас двоє! (Нас двоє!)
І я в останнє кажу "Не йди!"
Сьогодні нас двоє! Нас двоє!
Якби сьогодні було завжди.
Було завжди...
Міра вогню в кожного є своя,
В кожного є міра життя,
Але воно для всіх.
Я відкривав той незнайомий світ,
Я називав ніжним імям кожну з речей твоїх.
Сьогодні нас двоє! Нас двоє!
І я в останнє кажу "Не йди!"
Сьогодні нас двоє! Нас двоє!
Якби сьогодні було завжди.
Було завжди...
Хто як не ти навчила нас бути удвох
Сильним до сліз - бо до кінця.
Ніколи вниз тої весни!
Хто як не ти, в моїх очах встигла знайти
Міру вогню?
Чи мої заховані сліди
Якби сьогодні, якби сьогодні було завжди!...
В кожного є міра тепла,
Але ж тепло для всіх.
Я відчував як недосяжна ти
До тебе так, як до зірок, і ти одна із них!
Сьогодні нас двоє! Нас двоє! (Нас двоє!)
І я в останнє кажу "Не йди!"
Сьогодні нас двоє! Нас двоє!
Якби сьогодні було завжди.
Було завжди...
Міра вогню в кожного є своя,
В кожного є міра життя,
Але воно для всіх.
Я відкривав той незнайомий світ,
Я називав ніжним імям кожну з речей твоїх.
Сьогодні нас двоє! Нас двоє!
І я в останнє кажу "Не йди!"
Сьогодні нас двоє! Нас двоє!
Якби сьогодні було завжди.
Було завжди...
Хто як не ти навчила нас бути удвох
Сильним до сліз - бо до кінця.
Ніколи вниз тої весни!
Хто як не ти, в моїх очах встигла знайти
Міру вогню?
Чи мої заховані сліди
Якби сьогодні, якби сьогодні було завжди!...