Замкнену лінію - контур легкий
Так, ніби ясність плекаєм,
Мабуть, свідомі дознання руки
Пройде над ввігнутим краєм.
Зляжуть далеко, мов свічі на дні,
Зібрані хвилями зорі
Щирої правди одвічні вогні
В першім незайманім творі.
Тож до джерел загороджена путь:
Як би надію не вбити!
Легко повірить, що там його ждуть,
Навіть зневірений митар.
(поезія Олега Зуевського, 1948)
Так, ніби ясність плекаєм,
Мабуть, свідомі дознання руки
Пройде над ввігнутим краєм.
Зляжуть далеко, мов свічі на дні,
Зібрані хвилями зорі
Щирої правди одвічні вогні
В першім незайманім творі.
Тож до джерел загороджена путь:
Як би надію не вбити!
Легко повірить, що там його ждуть,
Навіть зневірений митар.
(поезія Олега Зуевського, 1948)