Зимова елегія Lyrics

Ліс...
Вкритий снігом ліс.
Під величним небом,
Серед білих гір.
Ніч...
З лісом віч-на-віч.
Чую тільки тебе,
Стримуючи зір.

Вір
Кришталевих озер очам.
Не покину серцем
Цей пречистий храм.
Я душею й думками там...

Тиснуть тисячі темних брам.
Кров так сильно бьється...
Що я втрачу і що віддам -
Все одно залишусь я там...

Серед ночі,
Під гілками,
У озерця
Крижаного
Заплющу очі,
Замерзнуть рани,
Забьється серце -
Нема нікого,

Тільки вітер,
Та й дерева,
Сніг лоскоче,
Укриває,
Крига вкрита
Кришталева -
Такі ночі
В мого Раю...

В снах розчиняючись, біль промине
І все-таки щось непокоїть мене
Серце все швидше і швидше стучить
Немов відчуває загибелі мить
І по секундам відстукує час
Ось воно - справжнє життя без прикрас
А що має сенс, якщо скоро помру?
Аж раптом примара продовжує гру!..
В мить з пошматованих сірих небес
Зірветься шторм як розлючений пес
Вдарить поривом та й вдарить іще
Хиткі будівлі розтрощить у щент
Тисячі вирве із корнем дерев
Повітря пронизить вбиваючий рев
І всіх поховає у білій труні
Вітром безжальним пробуджений сніг

-----------------------------------------------

Зимняя элегия

Лес...
Покрытый снегом лес,
Под царственным небом,
Среди белых гор.

Ночь...
С лесом наедине.
Слышу только тебя,
Усмиряю взор.

Верь
Хрустальным озёрам глаз.
Не покину сердцем
Сей пречистый храм.
Я душой и мыслями там...

Давят тысячи тёмных врат.
Кровь так сильно бьётся...
Что я потеряю и что отдам -
Всё равно останусь я там...
В ночи,
Под ветвями
У озера
Ледяного
Закрою глаза,
Замерзнут раны,
Забьётся сердце -
Нет никого.

Только ветер,
Да деревья,
Снег щекочет,
Застилает,
Лёд покрывает
Хрусталём -
Такие ночи
В моём раю.

В снах растворяюсь, боль проходит,
И всё же что-то не дает мне покоя.
Сердце всё быстрей и быстрей стучит,
Словно чувствует приближение гибели
И по секундам отмеряет время.
Вот она - настоящая жизнь без прикрас.
В чём же смысл, если скоро умру?
Вдруг призрак продолжит игру!..

Вмиг из разодранных серых небес
Сорвётся шторм, как разъяренный пёс.
Ударит порывом, и снова ударит,
Шаткие здания разнесёт в пух и прах,
Тысячи вырвет с корнем деревьев,
Воздух пронзит убивающий рёв
И всех похоронит в белом гробу
Безжалостным ветром разбуженный снег.