Старий добрий магнітофон - пісня про надприродну любов до речей. Фаташисти беріть свої улюблені забавки і підтягуйтесь до нас.
Магнітофон в розетку вмикаю, касетку в нього вставляю,
І під музончік свій реально ковбаситись починаю,
Нехай нюхає бринзу кожен хто CD-плеєр має
В нас тут реальний OLD SCHOOL - і нас ніц не грає!
Файних кобіт чіпляю, і пацанів своїх збираю,
Скоренько їсти готую, когось за пойлом відправляю...
Від рівня де-це-бел кожен сусід прозріває,
Всім хто не хоче з нами тусуватись - дах позриває!
Пацани попідтягувались, позбирались кобіти,
Все готово, всі присутні, починаєм гудіти.
Магнітофон виконує свої обов"язки на сто процентів,
Галицько-волинський реп ковбасить так - не треба абсенту...
Вмикаю хіп-хоп відеокліпи - а там як в мене магнітофон,
Кобіти ведуться на таке, кобіти пісяють кип"ятком.
Роздупляються, що я реальний пацанчік, а не якась там діч,
І я вже маю гарантовано, довгу і гарячу ніч!
Старий-добрий магнітофон
Не продам і за мільйон,
Не віддам тебе ніколи,
Ні за що і нікому! (весь куплет - 2)
Після гулянки, зранку, антибодунова кампанія,
Замість того, щоб похмелятись чи ригати десь в ванній,
Беру кросовки йду в кіоск, і мінералку купую,
Вертаюсь за магнітофоном і чіксами і на майданчик тусую.
А там все супа-дупа гуд, тільки музики бракує,
Але як тільки я прийшов, всі файний біт відразу чують.
І кожен починає ковбаситись і тішиться як слон,
І разом з музикою починається баскетбольний гон.
Та я прийшов не в діджея бавитись, а баскетбол грати,
Мене беруть в одну з команд, я починаю дупу рвати,
І собі і супернику, бігаю, як навіжений,
За кожен мнячик наш і їхній борюсь наче скажений,
Шмаляю кожен раз, наче останній раз в житті,
Часом навіть влучаю, тоді кобіти всміхаються мені,
І хоч вони не дуже шарять, групу підтримки швидко замутили,
Так за мене рипіли, що часом магнітофон глушили.
Старий-добрий магнітофон
Не продам і за мільйон,
Не віддам тебе ніколи,
Ні за що і нікому! (весь куплет - 2)
А якщо у клуб де ми тусуємся, пришли хулігани,
І хочуть зробити, коли нам добре, щоб нам було погано,
То най пробачить мені магнітофон, та я його хапаю,
І їхнього головного по фейсу з першого разу вирубаю!
І якщо магнітофон не хоче що ним ще когось били -
Б"є зі всієї сили щоб всі решта все заочно зрозуміли!
Звичайно впадло потім з магнітофона кров витирати,
Але ж треба якось себе і друзів захищати!
Старий-добрий магнітофон
Не продам і за мільйон,
Не віддам тебе ніколи,
Ні за що і нікому! (весь куплет - 2)
А знаєш чого я ніколи не продам свій магнітофон? Тому що через років двадцять він буде раритетом, класикою, буде коштувати в десять разів більш ніж зараз. Але я й тоді його не продам. Знаєш чого? Бо через років сорок він взагалі буде антикваріатом. Але я не буду варятом і не буду його заганяти. Я ж не бовдур щоб спогади за гроші віддавати. Я буду слухати на ньому касети. І хоч касет тоді вже давним давно не буде, кого то хвилює. Головне, що в мене буде мій старий добрий магнітофон.
Магнітофон в розетку вмикаю, касетку в нього вставляю,
І під музончік свій реально ковбаситись починаю,
Нехай нюхає бринзу кожен хто CD-плеєр має
В нас тут реальний OLD SCHOOL - і нас ніц не грає!
Файних кобіт чіпляю, і пацанів своїх збираю,
Скоренько їсти готую, когось за пойлом відправляю...
Від рівня де-це-бел кожен сусід прозріває,
Всім хто не хоче з нами тусуватись - дах позриває!
Пацани попідтягувались, позбирались кобіти,
Все готово, всі присутні, починаєм гудіти.
Магнітофон виконує свої обов"язки на сто процентів,
Галицько-волинський реп ковбасить так - не треба абсенту...
Вмикаю хіп-хоп відеокліпи - а там як в мене магнітофон,
Кобіти ведуться на таке, кобіти пісяють кип"ятком.
Роздупляються, що я реальний пацанчік, а не якась там діч,
І я вже маю гарантовано, довгу і гарячу ніч!
Старий-добрий магнітофон
Не продам і за мільйон,
Не віддам тебе ніколи,
Ні за що і нікому! (весь куплет - 2)
Після гулянки, зранку, антибодунова кампанія,
Замість того, щоб похмелятись чи ригати десь в ванній,
Беру кросовки йду в кіоск, і мінералку купую,
Вертаюсь за магнітофоном і чіксами і на майданчик тусую.
А там все супа-дупа гуд, тільки музики бракує,
Але як тільки я прийшов, всі файний біт відразу чують.
І кожен починає ковбаситись і тішиться як слон,
І разом з музикою починається баскетбольний гон.
Та я прийшов не в діджея бавитись, а баскетбол грати,
Мене беруть в одну з команд, я починаю дупу рвати,
І собі і супернику, бігаю, як навіжений,
За кожен мнячик наш і їхній борюсь наче скажений,
Шмаляю кожен раз, наче останній раз в житті,
Часом навіть влучаю, тоді кобіти всміхаються мені,
І хоч вони не дуже шарять, групу підтримки швидко замутили,
Так за мене рипіли, що часом магнітофон глушили.
Старий-добрий магнітофон
Не продам і за мільйон,
Не віддам тебе ніколи,
Ні за що і нікому! (весь куплет - 2)
А якщо у клуб де ми тусуємся, пришли хулігани,
І хочуть зробити, коли нам добре, щоб нам було погано,
То най пробачить мені магнітофон, та я його хапаю,
І їхнього головного по фейсу з першого разу вирубаю!
І якщо магнітофон не хоче що ним ще когось били -
Б"є зі всієї сили щоб всі решта все заочно зрозуміли!
Звичайно впадло потім з магнітофона кров витирати,
Але ж треба якось себе і друзів захищати!
Старий-добрий магнітофон
Не продам і за мільйон,
Не віддам тебе ніколи,
Ні за що і нікому! (весь куплет - 2)
А знаєш чого я ніколи не продам свій магнітофон? Тому що через років двадцять він буде раритетом, класикою, буде коштувати в десять разів більш ніж зараз. Але я й тоді його не продам. Знаєш чого? Бо через років сорок він взагалі буде антикваріатом. Але я не буду варятом і не буду його заганяти. Я ж не бовдур щоб спогади за гроші віддавати. Я буду слухати на ньому касети. І хоч касет тоді вже давним давно не буде, кого то хвилює. Головне, що в мене буде мій старий добрий магнітофон.