Гей-ген, вітер жене
Нивою день, та ще й Нивою ніч.
Та не в тім річ - в днях, чи ночах,
А річ у тім, що до Ниви веде шлях.
А Нивою сіль не від сліз.
На небесах - зерна твої,
А на землі - лиш зорі сивії.
Гей, глянь - знайома твань,
Скільки бажань та позаховано в ній
Лине той гній за небокрай,
Залива Ниву, як злива - нехай!
Гей, грай, Вітре гуляй...
Котиться Сварга - Вітер гуляв.
Коли б я знав, де той Мамай,
Пане Мамаю ти додому повертай...
Ген, на тій Ниві
Голови Сиві,
Як піти, нам лишили трохи роботи.
Наші бо руки не проти
Роботи.
Гей-ген, вітер жене
Нивою день, та ще й Нивою ніч.
Та не в тім річ - в днях, чи ночах,
А річ у тім, що до Ниви веде шлях.
А Нивою сіль не від сліз.
На небесах - зерна твої,
А на землі - лиш зорі сивії.
Нивою день, та ще й Нивою ніч.
Та не в тім річ - в днях, чи ночах,
А річ у тім, що до Ниви веде шлях.
А Нивою сіль не від сліз.
На небесах - зерна твої,
А на землі - лиш зорі сивії.
Гей, глянь - знайома твань,
Скільки бажань та позаховано в ній
Лине той гній за небокрай,
Залива Ниву, як злива - нехай!
Гей, грай, Вітре гуляй...
Котиться Сварга - Вітер гуляв.
Коли б я знав, де той Мамай,
Пане Мамаю ти додому повертай...
Ген, на тій Ниві
Голови Сиві,
Як піти, нам лишили трохи роботи.
Наші бо руки не проти
Роботи.
Гей-ген, вітер жене
Нивою день, та ще й Нивою ніч.
Та не в тім річ - в днях, чи ночах,
А річ у тім, що до Ниви веде шлях.
А Нивою сіль не від сліз.
На небесах - зерна твої,
А на землі - лиш зорі сивії.