Навою у снах вона лине,
А в очах - страх, птах.
Лови ув імлі вона є,
Але і ні... Є.
Сивіє, в'є,
Тьмяною сльозою зволожує
Вона є.
Вона знов і знов. Її рухи,
Наче кров, знову і знов.
Вона є у снах - зниклою,
А на устах - є.
Линучи навою,
Обіймами болю -
То лиш сміх ії
Вона лине, вона є, але і ні,
Але і є вона знову.
Вона є, вона у снах, знову
Ії рухи, наче кров, вона знов.
Вона лине, вона є, але і ні,
Але і є вона знову.
І наче птах віє очима сивими її.
А в очах - страх, птах.
Лови ув імлі вона є,
Але і ні... Є.
Сивіє, в'є,
Тьмяною сльозою зволожує
Вона є.
Вона знов і знов. Її рухи,
Наче кров, знову і знов.
Вона є у снах - зниклою,
А на устах - є.
Линучи навою,
Обіймами болю -
То лиш сміх ії
Вона лине, вона є, але і ні,
Але і є вона знову.
Вона є, вона у снах, знову
Ії рухи, наче кров, вона знов.
Вона лине, вона є, але і ні,
Але і є вона знову.
І наче птах віє очима сивими її.