Чи то буря, чи то грім,
Чи реве хмаролім,
Що земля на сто миль грає грізно,
То зібрався в похід
Український нарід,
В ряд вставай, щоб не було запізно.
В ряд ставай, не барись,
Ні на що не дивись,
Чи до пекла підеш, чи до неба,
Лишай неньку стару,
Кидай любку і сестру,
Бо настала велика потреба.
Бо настав такий час,
Що помре кожен з нас
Не на печі, а у полі, у бої,
І в годину страшну
Пом'янеш Вітчизну,
Що за неї поляг ти з любові.
Наше тіло - то гній
Для квіток, ясних мрій,
Наша кров - то росиця над ранок
Наша думка - то грім,
А душа - хмаролім,
На ворога підем хураганом!
Хай усім нам лягти,
Не дійти до мети,
Та про нас говоритимуть внуки.
Так боролись колись
Полягли - не здались,
А кайдани порвали на штуки.
Чи то буря, чи то грім,
Чи реве хмаролім,
Чи земля на сто миль грає грізно
Від Кубані аж до гір
Чути голос "Позір!"
В ряд вставай, щоб не було запізно.
Чи реве хмаролім,
Що земля на сто миль грає грізно,
То зібрався в похід
Український нарід,
В ряд вставай, щоб не було запізно.
В ряд ставай, не барись,
Ні на що не дивись,
Чи до пекла підеш, чи до неба,
Лишай неньку стару,
Кидай любку і сестру,
Бо настала велика потреба.
Бо настав такий час,
Що помре кожен з нас
Не на печі, а у полі, у бої,
І в годину страшну
Пом'янеш Вітчизну,
Що за неї поляг ти з любові.
Наше тіло - то гній
Для квіток, ясних мрій,
Наша кров - то росиця над ранок
Наша думка - то грім,
А душа - хмаролім,
На ворога підем хураганом!
Хай усім нам лягти,
Не дійти до мети,
Та про нас говоритимуть внуки.
Так боролись колись
Полягли - не здались,
А кайдани порвали на штуки.
Чи то буря, чи то грім,
Чи реве хмаролім,
Чи земля на сто миль грає грізно
Від Кубані аж до гір
Чути голос "Позір!"
В ряд вставай, щоб не було запізно.